система оцінювання здобувачів освіти

Напрям 2.

Система оцінювання здобувачів освіти

Вимога/правило 2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

Критерій 2.1.1. Учні отримують від педагогічних працівників ін- формацію про критерії, правила та процедури оцінювання ре- зультатів навчання

Система оцінювання результатів навчання учнів повинна:

• ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах;

• враховувати особливості психофізичного розвитку дітей;

• мати у своїй основі чіткі та зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці вимоги;

• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Напрям 2.

Система оцінювання здобувачів освіти

Система оцінювання результатів навчання учнів повинна:

• ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах;

• враховувати особливості психофізичного розвитку дітей;

• мати у своїй основі чіткі та зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці вимоги;

• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти вклю- чає принципи, види, форми, методи оцінювання, шкалу, критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання, а також відповідний ін- струментарій.

Принципи оцінювання визначають основні засади, які створюють культуру оцінювання в закладі. Принципи зумовлюють правила та процедури оці- нювання, які приймаються педагогічною спільнотою, та які не можна пору- шувати під час оцінювання.

Наприклад, у Фінляндії оцінювання навчальних досягнень учнів ґрунтується на таких принципах:

• оцінювання є рівним;

• оцінювання вимагає відкритості, співпраці та участі учнів: взаємодія, зворотний зв’язок, співпраця між школою та батьками;

• оцінювання носить систематичний і послідовний характер: шкільні процедури, оцінювання власної роботи учителем, цілеспрямована робота;

• оцінювання є різноманітним і проводиться досить часто;

• оцінювання ґрунтується на цілях і критеріях;

• оцінювання враховує вік і здібності учня.

Форми оцінювання, відповідно до законодавства, визначаються такі: усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); письмова (діагностич- ні, самостійні та контрольні роботи, тестування); цифрова (тестування в електронному форматі); графічна (робота з діаграмами, графіками, схе- мами, контурними картами); практична (дослідження, навчальні проєкти, роботи з біологічними об’єктами, виготовлення виробів тощо). Педагогічні працівники самостійно визначають форми оцінювання результатів навчан- ня учнів з певного предмета, орієнтуючись на принцип педагогічної доціль- ності та враховуючи специфіку навчального предмета і особливості учнів.

Методи оцінювання педагогічні працівники закладу освіти добирають са- мостійно. Це може бути спостереження, бесіда, тестування, аналіз пись- мових робіт учнів тощо.

Національна шкала оцінювання передбачає:

• у 1-2 класах виключно вербальне оцінювання,

• у 3-4 класах — оцінювання за чотирма рівнями: високий, достатній, се- редній, початковий,

• у 5-11 класах — оцінювання за 12-бальною шкалою.

Заклад освіти може розробити власну шкалу оцінювання: наприклад, вер- бальну, описову, 100-бальну накопичувальну, рівневу, тематичну, залікову тощо. Проте під час семестрового та річного оцінювання учню необхідно виставити оцінки у національній шкалі.

Критерії оцінювання в закладі освіти розробляються на основі державних нормативних документів з урахуванням культури оцінювання, сформованої у школі, шляхом їх конкретизації до окремих видів робіт і видів діяльності.

Опис критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, пропонований МОН, подається за рівнями та ґрунтується на таких показниках:

• сформованість пізнавальної діяльності (мотивації пізнання, сприйман- ня, осмислення, перетворення знання, практичної діяльності);

• сформованість знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключо- вих і предметних компетентностей;

• володіння розумовими операціями: вмінням аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висно

• сформованість знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключо- вих і предметних компетентностей;

• пізнавальна активність;

• міра самостійності та творчості у виконанні навчальних завдань;

• сформованість вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і формулювати гіпотези.

Критерії та вимоги до оцінювання результатів навчання учнів, розроблені МОН, визначено в таких нормативних документах:

Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної серед- ньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329 [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z0566-11

Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання на- вчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і на- уки України від 21.08.2013 № 1222 [Електронний ресурс]

/ Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru Про затвердження методичних рекомендацій щодо оці-

нювання результатів навчання учнів третіх і четвертих

класів Нової української школи: наказ Міністерства осві- ти і науки України від 16.09.2020 № 1146 [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1146729- 20#Text

Проте критерії оцінювання, запропоновані МОН, є загальними і використо- вуються як основа, своєрідний каркас, за допомогою якого вибудовується власна система оцінювання закладу освіти.

Також вчителю необхідно врахувати, що оцінювання результатів навчан- ня учня з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з ура- хуванням індивідуальної програми розвитку (за наявності).

Для оцінювання окремих видів робіт учнів учитель має розробити крите- рії оцінювання результатів навчання учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (об- сяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму за-

Стор. 4 Розділ 3. Напрями самооцінювання якості освітньої діяльності.

Напрям 2. Система оцінювання здобувачів освіти

кладу освіти, компетентнісний підхід до викладання навчального предме- та (інтегрованого курсу), форму організації учнів на навчальному занятті (групова, індивідуальна, фронтальна, колективна).

Як адаптувати критерії оцінювання?

Розглянемо на конкретному прикладі, де проілюстровано, як на основі очі- куваного результату навчання учнів, задекларованого в освітній програмі, учитель формує завдання уроку, а потім адаптує їх для учня у вигляді кри- теріїв, за якими він може оцінити, чи досяг він мети уроку.

🞂 Що оцінюємо

• Чи присутні в системі оцінювання закладу компоненти, розроблені педагогічною радою або окремими педагогічними працівниками?

• Чи наявні в освітній програмі закладу освіти критерії, процедури та правила оцінювання?

• Чи розробляють учителі критерії оцінювання різних видів діяльності учнів?

• Чи оприлюднена у закладі освіти інформація про критерії оцінювання результатів навчання учнів?

• Чи систематично інформуються учні про критерії оцінювання резуль- татів навчання учнів при виконанні обов’язкових видів роботи, різних організаційних формах навчальних занять?

• Чи розуміють учні пропоновані критерії оцінювання?

• Чи вважають учні оцінювання результатів навчання у закладі освіти справедливим?

• Чи поінформовані учні та батьки про правила і процедури оцінювання з предмета чи курсу (спецкурсу, курсу за вибором)?

🞂 Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Опитування (анкетування учнів, батьків).

• Вивчення документації (класний журнал, протоколи педагогічної ради, оприлюднені критерії оцінювання).

• Вивчення та аналіз учнівських робіт.

• Вивчення ресурсів, розроблених учителями.