Поради батькам

Безумовно приймати дитину - означає любити її не за те, що вона красива, розумна, кмітлива, відмінник, помічник і так далі, а просто так, просто за те, що вона є!

·Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви повідомлятимете її:"З тобою все гаразд! Ти, звичайно, впораєшся! Я вірю в тебе!"

·Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть їй. Візьміть на себе тільки те, чого вона не може зробити сама, все інше дозвольте робити їй самій.

·Особистість і здібності дитини розвиваються лише в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і з цікавістю.

·Поступово, але неухильно знімайте з себе турботу і відповідальність за особисті справи вашого дитяти і передавайте їх йому.

·Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності). Лише тоді вона дорослішатиме і ставатиме "свідомою".

·Активно слухати дитину - означає "повертати" їй в розмові те, що вона вам повідомила, при цьому відзначивши її відчуття.

·Якщо дитя викликає у вас своєю поведінкою негативні переживання, повідомте його про це.

·Коли ви говорите про свої відчуття дитяті, говоріть від ПЕРШОЇ ОСОБИ. Повідомляйте ПРО СЕБЕ, ПРО СВОЄ переживання, а не про нього, не про його поведінку.

·Не вимагайте від дитини неможливого або того, що важко здійснити. Замість цього погляньте, що ви можете змінити в оточуючій обстановці.

·Щоб уникати зайвих проблем і конфліктів, оцініть власні очікування з можливостями дитини.

·Правила (обмеження, вимоги, заборони) обов'язково мають бути в житті кожної дитини. Але їх не повинно бути надто багато і вони мають бути гнучкими. А також, вони повинні бути погоджені дорослими між собою.

·Батьківські вимоги не повинні вступати в явне протиріччя з найважливішими потребами дитини.

·Тон, в якому повідомляється вимога або заборона, має бути швидше дружньо-пояснювальним, чим наказовим.

·Карати дитину краще, позбавляючи її хорошого, чим роблячи їй погане.